Amorphis — Borderland
Жанр: Progressive Metal
Лейбл: Reigning Phoenix Music
★★½☆☆ 5/10 · 2025
Як я вже казав, коли слухав трек на стрімі, я люблю різні періоди творчості Amorphis - класичний дез-дум на Tales From the Thousand Lakes (1994), мелодійний прог/фолк-метал на Silent Waters (2007) та Skyforger (2009), ну і більш епічний та масштабний прог-метал на кшталт Queen of Time (2018).
Новий альбом порадував мене тим, що вони повернулися до більш приземленого, у якомусь сенсі "попсового" звучання вищезгаданого Skyforger, який я люблю особливо - як музично, так і чисто емоційно-ностальгійно. Тут є до болю знайомі хукові приспіви з чистим вокалом і величні куплети з фірмовим гроулом від Томі у дусі Majestic Beast з того ж Skyforger.
Це все було слухати дуже й дуже приємно - наче до тебе в гості завітав старий друг, якого ти давно не бачив, і з яким приємно згадувати минулі часи. Проте, попри моє особисте задоволення, слід визнати, що цей альбом радше є демонстрацією творчої стагнації цього старого гурту. Ти розумієш, що вони "продають" тобі ту саму концепцію, яку продавали 16 років тому, не додаючи нічого особливо нового чи цікавого до свого звучання.
Ті самі гітарні та клавішні пасажі, що ведуть до вибухових приспівів, без сумніву звучать гарно, бо Amorphis вже відточили свій "такий" сонграйтинг до блиску. Втім, це настільки "безпечне" та очікуване звучання, що під кінець альбому приходить сум та розуміння, що одному з твоїх найулюбленіших гуртів минулого, на жаль, вже час відправитись на заслужену пенсію.