Melvins — Thunderball
Жанр: Sludge Metal, Noise Rock, Experimental Rock
Лейбл: Ipecac Recordings
★★★½☆ 7/10 · 2025 · ДостобісаГарнаНоваМузика
Melvins це гурт з величезною історією та Thunderball є вже 28-м альбомом гурту. І чесно кажучи, я не слухав усі 28, ба більше, я не слухав навіть попередній і навряд чи б слухав цей якби не бажання аудиторії.
Це, ні в якому разі, не означає, що Melvins роблять погану музику - зовсім ні. Просто вони мені порядком набридли у часи коли мені був цікавий сладж, якого я наслухався вдосталь. І зараз згадуючи їх минулі роботи, коли я слухав цей альбом, розумієш що це "ті самі Melvins" - такі самі нечіткі, фузові, панкові та, врешті-решт, пришелепкуваті.
Сюрпризом для мене також стало те, що тепер гурт позиціюється як Melvins 1983, бо роблять музику оригінальним складом, що виник у 1983-у році, але на цьому альбомі до них доєдналися нойзові електроні музиканти - Ni Maîtres та Void Manes. Використання "індастріалових" семплів, безумовно додає звучанню новизни, насичуючи його "комп'ютерними шумами" та спотвореним вокалом, але не те щоб робить його прямо "сильно експериментальним".
Річ у тім, що Melvins хоч і вносять певні корективи у свою музику - у фундаменті закладені ті самі грувові, повільні та "брудні" фузові рифи. Це те в чому вони досягли майстерності за багато років існування, і навряд чи колись знайдеться інший гурт, що зможе зробити це краще та оригінальніше за них. Проте від самих Melvins мені чомусь вже хочеться чогось іншого, зовсім іншого, не дивлячись на те, що я і отримав від цього чергового монументального психоделічного опусу велике задоволення.
Але це тільки мій, нічим не обґрунтований, дойоб. В усьому іншому, я був надзвичайно радий знов почути старого-доброго Базза Осборна, та поверненню Melvins до моєї "умовної фонотеки", слухаючи цей альбом цілий тиждень поспіль. Як то кажуть - welcome aboard my good old friend.
Як завжди крутезний альбом, та звісно ДостобісаГарнаНоваМузика