невтома — Подорож тривалістю в біль
Жанр: Experimental Hip Hop, Glitch Hop, Industrial Hip Hop
Лейбл: ПОТОП
★★★½☆ 7/10 · 2026 · ДостобісаГарнаНоваМузика
Я слухав цей альбом декілька разів, частково це було на стрімі - коли його початок вразив мене своїми брудними індастріаловими шматками та глітчами, що на фоні болючого та істеричного каяття, підхоплювали один одного та вели до світла катарсису та якоїсь незбагненої радості.
Вдруге я вже поринув у нього вдумливо та занурився у його більш спокійну та абстрактну другу частину. Яка є найбільш експериментальною та нечіткою у своїй подачі. Саме тут Ілля ніби поринає глибоко у свою підсвідомість та бореться там з незрозумілими, розмитими «демонами», проходячи якусь свою версію чистилища. І ось тут альбом стає найсильнішим в контексті «чистої творчості». Здається, що чим далі, то більш непередбачуваний він стає, та ти можеш почути тут ледь не все що завгодно. Купа лоуфайних повторювальних речень, різноманітні зациклені глітчі, та й просто емоційні сплески що межують з арт-панковою енергетикою.
І ось коли я послухав альбом втретє, намагаючись остаточно зібрати до купи всі мої відчуття, я зрозумів, що він швидше працює на еффекті «вау», а його експериментальна природа не дуже то й гарно витримує випробування повторними прослуховуваннями. Коли ти вже не дивуєшся, а намагаєшся глибше поринути у звукові конструкції, аби вичленити з них саму сутність, ті речі, що зрештою й формують форму твору - надаючи йому осмисленого сенсу.
І ось на перший план у мене тут вийшли розгубленість та дезорієнтація. Коли експериментальні конструкції та авангардний підхід вбачаються мені вихлястим шляхом яким йшов герой до себе теперішнього. Шляхом з купою «ям та пагорбів» через які ти постійно «спотикаєшся» як слухач. І при перших проходженнях цей шлях здається тобі «пригодою», проте як тільки ти його для себе більш-менш окреслив, проходиться він більш тривіально, а замість несподіваних емоційних гойдалок, ти якраз і починаєш бачити ці «ями й пагорби» заздалегідь. Тобто це цікавий та нетиповий реліз, але який при цьому не приховує в собі глибоких композиційних рішень, які ти починаєш любити все більше з кожним новим знайомством.
Напевно в цьому й сутність цього релізу. В тому що це альбом-досвід, задокументований шлях героя, який не потрібно постійно проходити знов і знов. І якщо сприймати альбом саме під таким кутом, як музику, сенс якої подарувати тобі неповторний перший досвід, будучи при цьому «чистим мистецьким актом», що конструює (або швидше деконструює) хіп-хоп в досі небаченому для української сцени вигляді, то це справжня подія.
Подія яка рухає нашу хіп-хоп культуру у бік інтелектуальної та складної музики, штовхаючи її до небачених до цього горизонтів. До цього альбому ще не раз звертатимуться нові українські хіп-хоп артисти, для яких він стане скарбницею ідей та сенсів. Його цитуватимуть та робитимуть референси, та він стане тою самою «нульовою точкою» зародження в Україні глітч-хоп та експериментального хіп-хоп звучання. І враховуючи це, я не можу назвати його інакше як ДостобісаГарнаНоваМузика.