Паліндром — Машина для трансляції снів

Жанр: Alternative Rock, Synthpop, Rap Rock

Лейбл: ПОТОП

---

★★★★★ 10/10 · 2025 · ДостобісаГарнаНоваМузика

Степан Петрович Бурбан дарує нам вже свій п'ятий альбом, який робить боляче та заспокоює одночасно.Поки я слухав цю роботу, в мені боролося 2 відчуття. З одного боку, здавалося, що я слухаю продовження альбому Найліпші питання собі (2023), менш "ностальгійно-мрійливу" і більш "тривожно-моторошну", але таку саму лірично-вишукану.

Здається, що Степан нарешті "намацав" стиль та настрій в якому йому найбільш зручно (або навпаки "не зручно") творити. Це вже більше не "експериментальна еклектика", а дуже вивірена, чітко структурована робота. І на перших треках, мене це навіть трохи розчарувало. В тому сенсі, що я настільки люблю цього виконавця, що боюся аби у нього не почалася період "кон'юнктурного само повторювання" (він, я думаю, цього боїться також).

З іншого ж боку, початок ери паліндрома як музиканта із чітким та муштрованим почерком було лише питанням часу. І задоволення від цього усвідомлення - це і було друге відчуття, яке врешті-решт перемогло перше.

Як і попередник, це альбом пропонує нам вигадливий альтернативний рок, в якому перегукуються хіп-хоп, гранж, скрімо, джазові аранжування, синті-поп та постпанк. І якщо ви якимось чином ще не слухали паліндром, вам може здатися, що перетворити такий широкий спектр стилів на власний та унікальний, майже не можливо. Це все одно буде доволі сегрегована маса, нехай і об'єднана якоюсь загальною концепцією. Проте так може здаватися поки ви не почуєте хоча б два попередні альбоми.

Якщо ж ви ознайомитесь з його творчістю ближче та уважніше - то зрозумієте, що це було досягнено дуже поступовим всотуванням в себе різних елементів тих жанрів, які Степан, безумовно обожнює. "Великодки" до цього ви можете пошукати самі в інтернеті - чисельні інтерв'ю та тексти пісень вам у допомогу. Ті люди, що розбираються в важкій музиці однозначно помітили кепку із логотипом Mgla у кліпі до "Не Дожив", а поціновувачі джазу точно посміхнулись при згадуванні жанру Босано́ва у "Вирости".

Не знаю наскільки це буде коректним, порівнянням, але мені дуже хочеться назвати Степана "Квентіном Тарантіно української альтернативної музики". Це такий самий "фанат", що збагачуючи свої треки безліччю посилань, вибудував свій унікальний підхід, а "Машина для трансляції снів" - це напевно, що його Pulp Fiction, перевершити який він навряд чи зможе.

Болюча щирість, та найпоетичніший опис актуальних проблем нашого сьогодення ("Я боюсь"), розчарування, мрійливість та "терапевтичний катарсис" в кінці. Цей не те що "емоційні гойдалки" - це шалені "американські гірки" що спочатку повільно "підносять тебе до небес", а потім стрімко "кидають" тебе у прірву відчаю. Але це "атракціон" врешті-решт завершиться, і добрий дідо Лінч поплескає вас зранку по плечу, позвавши пити ранкову каву на веранді, десь у селі, нагадавши, що зараз літні канікули.

Можливо паліндром і не стояв у джерел "нової української альтернативної музики", але він безумовно демонструє цим альбомом пікову точку розвитку цієї течії. Справжній шедевр, який точно буде вважатися класикою сучасної української музики та звісно ДостобісаГарнаНоваМузика